Управління фінансами в розвинутих зарубіжних країнах

Доклад: Управління фінансами в розвинутих зарубіжних країнах

У розвинутих зарубіжних країнах державна фінансова система включає такі ланки фінансових відносин:

1) державний бюджет;
2) територіальні фінанси;
3) державний кредит і кредити місцевих органів влади, а у федеративних державах – і кредити членів федерації;
4) спеціальні позабюджетні фонди;
5) фінанси приватних корпорацій і державних підприємств.

Кожна ланка фінансової системи певним чином впливає на процес відтворення, має свої, властиві й функції. Так, фінанси підприємств обслуговують матеріальне виробництво. Вони беруть участь у створенні ВВП, що розподіляється усередині підприємств і галузей господарства. Через державний бюджет мобілізуються ресурси в основний централізований фонд держави і відбувається їхній перерозподіл між галузями господарства, економічними регіонами, окремими соціальними групами населення.

Фінанси як самостійна сфера людської діяльності й економічна категорія сформувалися на кілька сторіч раніше, але поступово бюджетні відносини стали головними у фінансових.

Структура державної фінансової системи (бюджетної системи) залежить від державного устрою. Вважається, що в унітарних (єдиних, злитих) державах бюджетна система містить дві ланки: державний бюджет і численні місцеві бюджети (бюджети міст, округів, сільських округів і т.д.).

У федеративних державах бюджетна система складається з трьох ланок: державного бюджету чи федерального бюджету або бюджету центрального уряду; бюджетів членів федерації (штатів у США, провінцій у Канаді, ландів – земель у Німеччині, кантонів у Швейцарії і т.д.); місцевих бюджетів.

Сучасна система державних фінансів США складається з:

- фінансової системи федерації;
- фінансових систем 50 штатів;
- фінансових систем 3044 графств, які складаються з 95 тис. місцевих адміністративних одиниць, що включають понад З тис. округів, 19 тис. муніципалітетів, 17 тис. міст, понад 43 тис. навчальних, а також спеціальні округи: господарсько-підприємницькі, культурно-освітні, таун-шипи, сільські;
- спеціальних фондів.

Така система організації державних фінансів характеризується відсутністю єдності. Це означає, що кожен підрозділ державного управління (федерація, штати, місцеві органи) самостійно формує і затверджує свій бюджет, розробляє і здійснює податкову політику, керує боргом.

Вища законодавча і верховна влада в Великобританії представлена Вестмінстерським Парламентом, що складається з трьох частин: Королеви, Палати лордів і Палати громад. Однією з найважливіших функцій Королеви є призначення Прем'єр-міністра і Першого міністра, що є главою виконавчої влади Шотландії.
 
Бюджетна система включає державний бюджет, державні позабюджетні фонди (83% всіх акумульованих державною фінансовою системою ресурсів), фінанси місцевих органів влади (бюджети і позабюджетні фонди – 11% усіх фондів державної фінансової системи), фінанси корпорацій.

Державний бюджет Великобританії містить дві частини: Консолідований фонд, за яким проходять поточні доходи і витрати, і Національний фонд позик, за яким відбиваються витрати на капітальні вкладення.

Сучасна фінансова система Франції включає загальний бюджет, спеціальні рахунки казначейства, приєднані бюджети, соціальні фонди, місцеві фінанси і фінанси державних підприємств. На частку державного бюджету припадає 47%, місцевих бюджетів (96 департаментів і близько 36 тис. комун) – 9%, фондів соціального страхування – 40%, державних підприємств – близько 4% всіх державних доходів.

Державний бюджет Франції є основою фінансової системи. На його частку припадає половина всіх фінансових ресурсів держави. В цілому державний бюджет не затверджується законодавчою владою, а щорічно складається як допоміжний документ, який механічно об'єднує загальний бюджет, багаточисельні спеціальні рахунки казначейства і приєднані бюджети.

Фінансова система Німеччини включає в себе федеральний бюджет, бюджети 16 земель, общин, спеціальні урядові і позабюджетні фундації, фінанси Федеральної залізниці і Федеральної пошти, державних підприємств, органів соціального страхування, федерального відомства праці.

Вся країна розбита на фінансові округи. Зв'язуючою ланкою між бюджетом федерації і бюджетами земель є вищі фінансові дирекції. Вони об'єднують декілька фінансових округів.

Формально всі ланки бюджетної системи автономні, тобто самостійно складають бюджет, стягують податки, збори, витрачають кошти на виконання функцій, що підпадають під їх юрисдикцію.

Насправді, кожна країна має індивідуальну, властиву тільки їй бюджетну систему. Незважаючи на різноманіття і безліч місцевих бюджетів у зарубіжних країнах, вони можуть бути згруповані у визначені системи.

Для зарубіжних країн характерна, як правило, три- (Швеція, Великобританія, Японія, Норвегія, Фінляндія, Польща) або чотирирівнева система бюджетів (Франція, Німеччина, США).

Управління фінансами в зарубіжних країнах перебуває у віданні вищих законодавчих органів влади – парламентів: у США – це Конгрес, у Великобританії – Парламент, у Німеччині – Бундестаг, у Франції – Національні збори. Парламенти мають дві палати – нижню і верхню. Всі основні фінансові закони і насамперед затвердження державного бюджету здійснюються двома палатами парламенту і підписуються главою держави. Парламенти також затверджують звіти про виконання державного бюджету, закони про податки, встановлюють граничний розмір (ліміт) державного боргу.

Безпосереднє керування фінансами перебуває у віданні фінансового апарату, головна ланка якого – Міністерство фінансів. Воно розробляє фінансову і податкову політику держави, політику в галузі державних витрат, проводить контроль за дотриманням фінансових законів. Міністерство фінансів складає проект державного бюджету та організовує його виконання. Слід зазначити, що в кожній країні є особливості в управлінні фінансами. Так, у США, крім Міністерства фінансів, є Адміністративно-бюджетне управління при Президенті, яке формує видаткову частину федерального бюджету.

В усіх розвинутих західних країнах провідними підрозділами міністерства фінансів є управління внутрішніх доходів, яке видає інструктивний матеріал у галузі прямих податків й організовує їхнє надходження, здійснює управління митами та акцизами, готує інструктивний матеріал по непрямих податках і організовує їхнє надходження в бюджет.

Важливий підрозділ міністерства фінансів – управління внутрішніх позик і державного боргу. Воно відає емісією державних позик, виплатою по них відсотків і погашенням державного боргу. До складу міністерства фінансів входить, управління контролю за грошовим обігом.

У Великобританії управління фінансами здійснює в основному міністерство фінансів, яке називається казначейством. У Німеччині управління фінансами також покладено на федеральне міністерство фінансів. У Франції управління фінансами покладено на міністерство економіки, фінансів і бюджету.

Важливе значення в керуванні фінансами належить спеціалізованим органам фінансового контролю, які незалежні від уряду і підзвітні парламенту. У США це Головне контрольно-ревізійне управління. До його функцій входять: тлумачення фінансових нормативних актів; контроль за законністю й ефективністю операцій, проведених урядовими відомствами; надання допомоги Конгресу, його комітетам і конгресменам; контроль за виконанням окремих платіжних операцій; встановлення правил ведення фінансових операцій і звітності у федеральних установах.

У Великобританії таким спеціальним органом є Управління державного контролю. До обов'язків Управління державного контролю входить перевірка законності фінансової діяльності урядових відомств, а також ефективності і доцільності втрати ними державних коштів.

У Франції контроль за виконанням бюджету всіма державними органами в центрі і на місцях здійснює Рахункова палата, яка є судовим органом, що складається з незмінюваних магістрів.

У Німеччині контрольні функції у сфері фінансів перебувають також у віданні Федеральної рахункової палати. Найбільш складні справи передаються в суди, які спеціалізуються на фінансових суперечках і провинах, пов'язаних зі зловживанням державними коштами.

Управління фінансами місцевих органів влади, а у федеративних державах і членів федерації здійснюють фінансово-бюджетні ради, які складають проекти відповідних бюджетів і організовують їхнє виконання.

Провідна роль у керуванні фінансами зарубіжних корпорацій належить фінансовим менеджерам, основне завдання яких полягає в мобілізації і грамотному використанні фондів корпорацій.

Сохранить:
сохранить ВКонтакте в facebook в Одноклассники в Мой Мир в LiveJournal в Twitter в Я.ру добавить в Избранное отправить на email
Скачать работу